October 11th, 2009
June 16th, 2009
Пхаючись на вечірку GRISHA SPIT S DRUGOY, навіть не думала, що потім буду ось так ще ХОТІТИ ЯКОГОСЬ ГРЬОБАНОГО ДІСКАРЯ!
Та ну його... Судіть самі...
( ВСЕ ТУТ )
June 10th, 2009
Сьогодні (в розпалі спеки) я мала великий розум зробити собі міні-шоппінг... Коли вже пленталася додому, не відчуваючи ніг, мені страшенно захотілося просто впасти десь посеред вулиці... трошки відпочити:) але, блін, з нашими дорогами-тротуарами і майже абсолютною відсутністю будь-якої рослинності - це не надто приємно... )))
І от якраз прикупили журнальчик "САЛОН", розкриваю - а там.... Ось таке чудо дизайну! І як же "в тему"!!! :-)
April 27th, 2009
Деніель Войтіч - крутий хлопчина з Чехії, який чисто випадково став всесвітньо відомим фотографом ))) Спочатку сам займався скейтбордингом, а потім якось придбав собі вспишку і спробував на зйомках скейтбордистів. Той день змінив все його життя... ( фото тут )
April 15th, 2009
В современных условиях смешения культур и религий, не остались в стороне и дизайнеры, создающие свои творения для женщин исламского мира. Так появился купальный костюм – буркини…
Буркини - термин, придуманный австралийскими журналистами. Купальник сильно напоминает гидрокостюм. Этот вид пляжной одежды выполнен по всем традициям ислама: он полностью закрывает все запрещенные для показа места женского тела, оставляя открытыми лицо, ступни и кисти рук женщины. Буркини позволяет не только плавать, но и заниматься серфингом.
Автором революционного купальника является австралийский модельер, мусульманка по вероисповеданию, Ахеда Дзанетти. Буркини выполнен из тонкого водоотталкивающего материала, который не просвечивается, не прилегает к телу и быстро сохнет. Это изобретение моды представлено разными цветами и фасонами.
Созданное в Австралии, оно уже снискало болшую популярность среди мусульманок, проживающих в морских государствах. Ведь им уже не нужно заходить в воду полностью одетыми в рубашку, брюки или хиджаб.
April 10th, 2009
Спочатку декілька слів про сам фільм:
Пожалуйста, перемотайте (англ. Be Kind Rewind) — комедия срежиссированнаяМишелем Гондри (Michel Gondry). В главных ролях снялись Джек Блэк (Jack Black) и Мос Деф (Mos Def).
Работник свалки Джерри (Jack Black) пытается подорвать электростанцию, которая, как он считает, разжижает его мозг. Но его план летит ко всем чертям, и в итоге случайно образовавшееся магнитное поле стирает информацию со всех видеокассет из располагавшегося неподалеку местного видео-проката, в котором работает его лучший друг Майк (Mos Def). Опасаясь, что это может стоить Майку работы, двое друзей объединяются, чтобы не дать своему единственному постоянному клиенту — пожилой даме, имеющей проблемы с восприятием реальности (Mia Farrow) — понять что происходит. Ради этого они переснимают фильм «Охотники за привидениями», который она желает взять на прокат. Остальным жителям городка любительские римейки Джерри и Майка приходятся по вкусу, и они принимаются заказывать для пересъемки любимые свои картины: «Назад в будущее», «Робокоп», «Час Пик 2», «Космическая одиссея 2001 года», «Не грози южному централу», «Король Лев» и так далее. Снимая и снимаясь в великих фильмах всех времен и народов Джерри и Майк становятся настоящими звездами своего квартала.
Власне враження:
Хоча «Перемотку» і відносять до розряду артхаузних фільмів (насамперед завдяки режисеру Мішелю Гондрі, який вже сам по собі є унікальним явищем в сучасному кіно), я не можу сказати, що дана робота є надто незвичною для сприйняття. Все просто і весело, по-дитячому наївно... Цікаво. Винахідливо. Мабуть, основним тут є саме ІДЕЯ! Тому що те, до чого додумались герої фільму – ДІЙСНО ЩОСЬ! І в даному випадку значення і наслідки фільму забезпечують «Перемотці» гідне місце на поличці кіноманів. От.
А тепер конкретніше про значення: Мішель Гондрі ввів у світі моду на «sweding» (любительська перезйомка найвідоміших фільмів). Це слово виникло випадково: спочатку режисер хотів використати словечко pimp, але воно занадто попсове (Pimp my ride!). А потім придумали сліце sweding (знаєте, як в Елвіса: Blue suede shoooes!). І, нарешті, закріпилось це слово, коли в магазині Блек Джек говорить, що фільм дорожчий, бо він з Швеції (Sweden) – а там все дороге :)
На You Tube зараз взагалі шалена паніка на перезйомку фільмів. Хоча більше всілякого «дєрьма», але в його купі можна нагрібти щось дійсно варте уваги! Мені сподобалось «Едвард руки-ножиці» і «Чарлі та шоколадна фабрика». Прикольно!
Тому маю пропозицію: в кого після перегляду «Перемотки» виникне бажання щось замутити своїми руками – я з вами!!!!
Ссилочка на сайт, де зібрані деякі "свідед філмз":
http://swededfilms.com
March 30th, 2009
VI Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини!!!
Сьогодні вже четвертий день, як триває ця "визначна подія" культурного життя столиці! ))) В нас є ще принаймні 3 дні, щоб оцінити НАЙКРАЩІ ФІЛЬМИ СВІТОВОЇ ДОКУМЕНТАЛІСТИКИ (саме так зазначено на програмці фестивалю).
Піддавшись спокусливим словам, під впливом сітілайтів у метро вирушаємо всі на вул. Саксаганського, 6 в Будинок кіно та з розумним виразом облич потрапляємо в світ документалістики...
Блукаємо коридораим, піднімаємось сходами, потім знову спускаємось (бо треба ще забігти у "дабл ю сі"), знову піднімаюсь, роззираючись на всі боки... А потім робимо вибір, майже рівноцінний вибору, який робив Нео з Матриці: червона чи синя? синя чи червона? Яку залу обрати? Що краще переглянути: фільми правозахисного конкурсу чи творчого? Для мене, як для майбутнього правозахисника, видається важливішим "Зе блу холл" із правозахисною програмою. Але цікавішим все ж таки є "Зу Ред Холл"... Та і місця там побільше)))
Справивищись з цим завданням, зручно вмощуємся в кріселках, дістаємо цукерки, яблука, холодний чай... Світло геть! Вмикайте кіно!
Чим цікавий перегляд фестивального документального кіно - так це тим, що ти абсолютно не уявляєш, що ж буде після далі... після назви фільму... Ніхто ж їх ще не бачив (з твоїх друзів, тобто), в широкий прокат не виходять, масових попередніх обговорень немає... Звичайно, ти уже встиг прочитати сюжет фільму... Але ж написати можна про все що завгодно! А як воно буде відзнято, змонтовано, як режисер зможе донести до глядачів свою ідею...
Отож ти просто исдиш і дивишся. Документальне кіно. Просте. Красиве. Нудне. На актуальні теми. На вже "забиті", "засмальцовані" теми. Про людей. Працьовитих... психічно хворих... красивих.... не дуже... звичайних і не зовсім....
Отже, просто йдемо і дивимось. Дивимось фільми, де не рахують касові збори. Вхід же безкоштовний)))
